ЗАРОБІТНА ПЛАТА - ВИПЛАТА
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-11-09
Виплата винагороди за працю є основним обов'язком роботодавця. Оплата праці також є одним з найважливіших елементів будь-якого договору, укладеного між роботодавцем і працівником. Розповідаємо, які правила застосовуються до роботодавця та працівника стосовно виплати заробітної плати.
Одним із основних правил щодо роботи, яка виконується за трудовими відносинами, є винагорода працівника за виконану роботу. Отже, працююча особа має право на винагороду за працю, від якої не можна відмовитися або право на цю винагороду не можна передати іншій особі. Про це йдеться у ст. 84 КЗпП.
«Працівник не має права відмовитися від права отримання заробітної плати або передати це право іншій особі».
Крім того, на думку Верховного Суду, це положення стосується не лише повної, а й часткової відмови від права на винагороду. Ця заборона є абсолютною і включає відмову від права на винагороду за працю за допомогою будь-яких волевиявлень працівника, у тому числі за рішенням суду.
Виплата зарплати
Оскільки виплата заробітної плати є основним обов’язком роботодавця, будь-яке порушення цих правил може мати негативні наслідки. Якщо, наприклад, роботодавець не виплачує винагороду у встановлений термін, невиправдано зменшує її розмір або здійснює необґрунтовані відрахування, він вчиняє порушення прав працівника і підлягає штрафу до 30 000 злотих.
В одному з рішень Верховний Суд постановив, що роботодавець, який вчасно не виплачує працівникові повну винагороду, грубо порушує його основний обов’язок через умисну неправомірну поведінку, навіть якщо він не з винних причин не отримав кошти для оплати праці.
Кінцевий термін виплати
Терміни виплати заробітної плати також підпорядковуються певним правилам. Роботодавець зобов'язаний виплачувати заробітну плату в місці, у день і час, визначені трудовим розпорядком або іншими положеннями трудового законодавства. Про місце, дату і час виплати заробітної плати роботодавці, які не зобов’язані видавати трудові розпорядки, повинні повідомити працівників у письмовій довідці про умови праці, яка надається працівникам, протягом 7 днів з дня укладення трудового договору.
Згідно з положенням, винагорода повинна виплачуватися не рідше одного разу на місяць. Роботодавець може робити це частіше, наприклад, раз на тиждень або щодня. Однак він не може виплачувати заробітну плату рідше одного разу на місяць.
Якщо роботодавець визначив, що виплачуватиме винагороду один раз на місяць, він виплачує її наступного місяця, негайно після визначення повного розміру, але не пізніше ніж протягом перших 10 днів наступного календарного місяця.
Якщо встановлена дата виплати винагороди припадає на неробочий день, то заробітна плата повинна бути виплачена напередодні. Наприклад, якщо виплата припадає на суботу або неділю (а це вихідні дні для даного роботодавця), то зарплату слід виплачувати в п'ятницю - перед вихідним днем або днями.
У разі невиплати заробітної плати у встановлений термін працівник має право вимагати відсотки за затримку.
Інформацію про оплату праці та відповідні положення надає Національна інспекція праці.
Wojciech Napora (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Національна інспекція праці «Право праці».
Закон від 26 червня 1974 р. КЗпП.
Рішення Верховного Суду від 3 лютого 2006 р., справа № II ПК 161/05.
Рішення Верховного Суду від 4 квітня 2000 р., справа № I PKN 516/99.