ПРАВА ПРАЦІВНИКА-ІНВАЛІДА - Ukraińska DP

Варто наголосити, що працівник-інвалід не зобов’язаний повідомляти роботодавця про свою інвалідність. Користування пільгами працівника-інваліда є добровільним. Але роботодавець зобов'язаний видати їх працівникові за умови пред'явлення працівником довідки про ступінь інвалідності.

Обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний ставитися до всіх працівників однаково. Рівноправність в стосунку до працівника-інваліда під час працевлаштування означає відсутність будь-якої дискримінації щодо нього, прямої чи непрямої, щодо виплати, кар’єрного росту чи доступу до навчання.

Роботодавець, який працевлаштовує працівників з обмеженими можливостями, зобов’язаний забезпечити пристосування робочих місць  до потреб і здібностей цих працівників, що виникають з обмеженої справності.

Не кожен інвалід вимагає, щоб робоче місце було адаптоване до його потреб. Якщо особа не потребує такого пристосування, роботодавець не зобов’язаний цього робити.

Робочий час

Тривалість робочого часу інваліда з тяжким або середнім ступенем інвалідності не може перевищувати 7 годин на день 35 годин на тиждень. Проте коротший робочий день не зменшує заробітну плату. Це правило діє на всіх працівників з інвалідністю, незалежно від того, починають вони працювати як інваліди чи набувають цей статус під час роботи.

Інвалід не може бути працевлаштований в нічний та надурочний час.

Відповідно до положень КЗпП, якщо тривалість щоденної роботи працівника становить не менше 6 годин, працівник має право на перерву в роботі тривалістю не менше 15 хвилин, що включається до робочого часу. Незалежно від цього права інвалід має право на додаткову перерву в роботі для оздоровлення або відпочинку. Час такої додаткової перерви становить 15 хвилин і включається в робочий час.

Щорічна додаткова відпустка

Працівник-інвалід із тяжким або середнім ступенем втрати працездатності має право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 10 робочих днів у календарному році.

Право на першу додаткову відпустку набувається після відпрацювання одного року з дня встановлення однієї із зазначених груп інвалідності. Ця відпустка не надається особам, які мають право на відпустку понад 26 робочих днів або на додаткову відпустку на підставі окремих нормативних актів. Перша додаткова відпустка набувається інвалідом повністю (тобто 10 робочих днів).

Додаткова відпустка, невикористана в даному календарному році, переноситься на наступний рік так само, як і основна відпустка.

Лікарняний

Особа зі тяжким або середнім ступенем інвалідності має право на лікарняний із збереженням права на оплату праці:

• до 21 робочого дня для відвідування реабілітаційного табору не частіше одного разу на рік,
• для проведення спеціальних медичних або реабілітаційних процедур, а також для отримання ортопедичних виробів або їх ремонту, якщо ці дії неможливо виконати в позаробочий час.

Заробітна плата за відгул нараховується як грошовий еквівалент щорічної відпустки. Загальна тривалість додаткової відпустки інваліда та відпустки з роботи не може перевищувати 21 робочий день у календарному році. Порядок реалізації зазначених вище прав не має значення для визначення їх максимального загального обсягу.

Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)

Джерело:

Закон від 26 червня 1974 р. КЗпП.

Закон від 27 серпня 1997 року про професійну та соціальну реабілітацію та зайнятість інвалідів.

Розпорядження Міністра праці та соціальної політики від 26 вересня 1997 року про загальні правила охорони праці.