ПРАВА БЕЗРОБІТНОГО, ЯКИЙ СТАЖУЄТЬСЯ
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-11-04
За визначенням ст. 2 п. 1 пункту 34 Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці, стажування означає набуття безробітним практичних навичок для виконання роботи шляхом виконання завдань на робочому місці без встановлення трудових відносин з роботодавцем. Відсутність трудових відносин означає, що стажист не стає найманим працівником, а залишається безробітним. Таким чином, він не зв’язаний правами працівника, які випливають із Трудового кодексу. Тож які права та обов’язки має стажист зі служби зайнятості?
Стажування регулюється не трудовим договором, а договором між службою зайнятості та роботодавцем, який бажає прийняти безробітного на стажування. У такому договорі зазначаються тривалість стажування, програма стажування, обсяг завдань стажиста, зазначається куратор стажування та термін, на який роботодавець зобов’язується працевлаштувати стажиста після закінчення стажування.
Оплата праці
Плата за виконану роботи є правом працівника. У випадку стажисти виплата визначається як стипендія за стажування, яку нараховує служба зайнятості. На стипендію на стажування не поширюється положення про мінімальну заробітну плату, оскільки вона не є заробітною платою. Відповідно стипендія на стажування може бути нижчою ніж мінімальна заробітна плата. Розмір стипендії на стажування становить 120% підстави допомоги по безробіттю, тобто станом на 2021 рік це 1440 злотих брутто.
Право на відпустку
Відповідно до ст. 53 с. 7а Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці, за бажанням стажиста роботодавець повинен надати йому 2 дні відпочинку за кожні 30 календарних днів стажування. За останній місяць стажування роботодавець зобов’язаний надати вихідні дні перед закінченням стажування. За вихідні дні нараховується стипендія за стажування в повному розмірі.
Щоб стажист отримав право на першу «відпустку», повинно минути 30 календарних днів стажування. До цих днів належать також вихідні та неробочі дні. При цьому не враховуються дні, коли безробітний не проходив стажування через лікарняний.
Лікарняний
Якщо під час стажування стажист піде на лікарняний, то протягом цього періоду матиме право на отримання повного обсягу стипендії. ЇЇ виплачує районна служба зайнятості, яка направила особу на стажування, а не Заклад соціального страхування, як у випадку допомоги з приводу хвороби внаслідок непрацездатності працівника.
Відповідно до ст. 80 с. 1 Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці безробітний зберігає за собою право на допомогу та стипендію за період документально підтвердженої непрацездатності в період отримання допомоги або проходження стажування, професійної підготовки та навчання, протягом якого працівники зберігають право на отримання виплати згідно з окремими положеннями, або мають право на допомогу від соціального страхування у випадку хвороби чи материнства.
L4 ( лікарняний) під час проходження практики не впливає на розмір стипендії за проходження стажування. Але слід пам’ятати, що непрацездатність у зв’язку з тривалим лікарняним понад 89 днів тягне за собою позбавлення статусу безробітного, а отже, припинення стажування.
Стажування та вагітність
Якщо стажистка завагітніла під час стажування від служби зайнятості, вона може продовжувати практичну діяльність, якщо стан її здоров’я на це дозволяє. Звичайно, вагітна стажистка може піти на лікарняний на умовах, описаних вище, тобто на час цього лікарняного вона збереже право на стипендію на стажування.
Якщо за станом здоров’я стажист перебуватиме на лікарняному понад 90 днів, стажування може бути перервано. Однак це не означає, що вона втратить статус безробітної, оскільки непрацездатність через вагітність не тягне за собою зняття з обліку в службі зайнятості.
Припинення проходження стажування у зв’язку з вагітністю не перешкоджає стажистці в майбутньому подати заяву про проходження стажування в службі зайнятості. Вона має таку можливість, адже стажування від служби зайнятості не лімітоване.
Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Закон від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інституції ринку праці.