ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІНИ
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-11-07
Повідомлення про внесення змін – це документ про зміну оплати та умови праці. Пропоновані зміни зазвичай менш сприятливі для працівника. Подати повідомлення про внесення змін може тільки роботодавець, працівник такого права не має.
Повідомлення про внесення змін регламентується ст. 42 КЗпП (Кодексу законів про працю). Положення про припинення трудового договору також застосовуються відповідно до цієї статті. Які наслідки цього? Коли роботодавець може подати таке повідомлення, а коли – неприпустимо?
Повідомлення про зміну та розірвання трудового договору
Повідомлення про внесення змін, на відміну від розірвання трудового договору, має на меті не припинення трудових відносин, а лише їх зміну. Воно відрізняється від стандартного повідомлення тим, що має містити пропозицію щодо нових умов працевлаштування.
Для того, щоб повідомлення про внесення змін набуло чинності, працівник повинен дати на нього згоду. У разі відмови працівника прийняти умови, що містить повідомлення про зміну, трудові відносини припиняються з дотриманням терміну попередження. Якщо до закінчення половини терміну попередження працівник не подасть заяву про відмову від запропонованих умов, вважається, що він погодився на нові умови.
Повідомлення про внесення змін повинно містити вказівку у цій справі. У разі відсутності такого повідомлення працівник може до закінчення строку попередження подати заяву про відмову від запропонованих йому умов.
Оскарження повідомлення про внесення змін
Працівник має право оскаржити повідомлення про внесення змін, надане йому роботодавцем. Однак слід пам’ятати, що така скарга не припиняє автоматично трудові відносини і не прирівнюється до відмови працівника прийняти запропоновані йому нові умови.
Коли не можна застосовується повідомлення про внесення змін?
Повідомлення про внесення змін не може змінювати вид трудового договору, укладеного на невизначений строк на строковий. Крім того, пропонування одному працівнику неприйнятних нових умов праці порушує ст. 42 § 1 КЗпП, коли роботодавець внаслідок змін в організаційній структурі міг продовжувати наймати всіх працівників на прийнятних для них умовах.
Неприйняття працівником пропозиції укласти угоду про зміну може бути підставою для остаточного звільнення, але не може бути підставою для припинення трудових відносин з цим працівником без заяви про звільнення з його вини (тобто дисциплінарна процедура). Таким чином, відмова прийняти повідомлення про внесення змін не буде вважатися серйозним порушенням обов'язків працівника.
39 КЗпП встановлено, що роботодавець не має права розірвати трудовий договір з працівником, якому до досягнення пенсійного віку бракує 4 роки, якщо стаж роботи дає змогу отримати право на пенсію при досягненні цього віку.
Однак він може зробити повідомлення про внесення змін у суворо визначених ситуаціях, описаних у ст. 43 КЗпП. Відповідно роботодавець може змінити умови праці або заробітну плату працівника, якщо це виникає з приводу:
- запровадження нових правил виплати для всіх працівників, які працюють у даного роботодавця або для групи, до якої належить працівник,
- підтвердження лікарським висновком втрата здатності працівника виконувати поточну роботу або втрата прав, необхідних для її виконання не з його вини..
Детальну інформацію щодо трудового законодавства надає Національна інспекція праці.
Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Закон від 26 червня 1974 р. КЗпП