ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ В ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО ДОРУЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ІНОЗЕМЦЮ
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-09-02
Закон про сприяння зайнятості та інститути ринку праці визначає правила, згідно з якими роботодавець може доручити виконання роботи іноземцю на підставі декларації, зареєстрованої в районній службі зайнятості. Одним із них є задекларована тривалість робочого часу. Як розуміти це положення акта?
Декларація про доручення виконання роботи іноземцю – це спрощений порядок працевлаштування іноземців із шести країн: Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії та України. Детальні правила доручення роботи на підставі декларації описані в Законі про сприяння зайнятості та інститути ринку праці. Стаття 87 розд. цього Закону визначає, що однією з необхідних умов правомірності доручення виконання роботи іноземцю на підставі декларації є виконання праці на умовах, передбачених декларацію.
Відповідно до ст. 88z параграф. 1 бал 3 літ. g вищезазначеного закону та відповідної форми декларації про доручення виконання роботи іноземцю, такою умовою є, зокрема, кількість робочих годин на тиждень або місяць (у разі цивільно-правового договору) або тривалість робочого часу - повний робочий день (у разі трудового договору).
Фактично відпрацьовані години
Роботодавці, які працевлаштовують іноземців на підставі декларації про доручення, часто задаються питанням, а якщо іноземець, який працює за договором доручення, має в декларації 140 годин на місяць, а в одному з місяців він працював лише 70 годин. У такій ситуації роботодавець має платити іноземцю лише за фактично відпрацьовані години чи за 140 годин, як зазначено в декларації?
Відповідно до положень Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики – чинні нормативні акти вказують на те, що доручення виконання роботи іноземцю повинно вважатись незаконним у разі будь-якого перевищення або заниження зазначеної в дозволі на працевлаштування чи декларації кількості відпрацьованих годин або кількість робочих годин на тиждень або місяць.
Отже, роботодавець зобов’язаний забезпечити іноземця роботою в обсязі робочого часу або кількості годин, зазначених у дозволі чи декларації.
Якщо з причин, покладених на роботодавця, цей обов’язок не виконується, роботодавець повинен виплатити іноземцю заробітну плату в розмірі, який іноземець отримав би за кількість відпрацьованих годин, які йому повинні бути надані відповідно до умов, зазначених у дозвіл на роботу або декларації. У випадку договору доручення це випливає з положень Цивільного кодексу про наслідки невиконання.
Штраф
Тут варто звернутись до ст. 120 абзац 1 Закону про сприяння зайнятості та інститути ринку праці, де сказано:” Хто доручає іноземцю нелегальне виконання роботи, карається штрафом від 1000 до 30 000 злотих”.
З причин іноземця
Інша ситуація, коли з причин вини іноземця (працівника) кількість годин, зазначена у дозволі чи декларації, не буде відпрацьована. Йдеться про такі обставини, як виїзд на батьківщину або добровільне припинення роботи, незважаючи на обов’язковий договір. У такому випадку роботодавець може виплачувати іноземцю заробітну плату відповідно до кількості фактично відпрацьованих ним годин.
Варто додати, що причину виплати неповної заробітної плати роботодавець повинен належним чином підтвердити документально, наприклад, штампом прикордонного контролю, який підтверджує виїзд даного іноземця з Польщі у визначену дату. При вирішенні питання про наявність правопорушення в конкретному випадку інспектор праці повинен враховувати надані йому докази.
Wojciech Napora (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Закон від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інститути ринку праці.