НАДАННЯ ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ - Ukraińska DP

Положення щодо порядку надання щорічних відпусток містяться в КЗпП, насамперед у ст. 1542. У абзаці першому цієї статті зазначається: відпустка надається в дні, які є для працівника робочими, згідно з чинним для нього графіком робочого часу в кількості годин, що відповідає щоденній тривалості роботи працівника в даний день.

Це означає, що якщо працівник працює з понеділка по п’ятницю, то відпустка надається і в ці дні. Вихідні дні - неробочі, святкові - не включаються у відпустку. У такій ситуації, якщо працівник бере 10 днів відпустки, починаючи з понеділка, і протягом цього часу не буде вихідних у робочі дні, він працюватиме 16 днів (3 вихідних (6 днів) і 10 робочих днів).

У наступних пунктах ст. 1542ь читаємо, зокрема, що при наданні відпустки один день відпустки відповідає 8 робочим годинам, і це правило застосовується відповідно до працівника, для якого норма щоденного робочого часу, що випливає з окремих нормативних актів, є меншою ніж 8 годин.

Це означає, що за кожен день відпустки з резерву відпустки працівника слід вираховувати кількість годин, які працівник відпрацював би згідно з чинним графіком робочого часу, якби не пішов у відпустку.

Отже, якщо працівник працевлаштований на неповний робочий день і тривалість його відпустки становить 13 днів, тобто 104 години (13 днів х 8 годин), то, якщо він бажає піти у щотижневу відпустку, роботодавець повинен відняти з його робочого часу 20 годин (5 днів х 4 години). Припустимо, що працівник працює 5 днів на тиждень по 4 години на день.

Якщо працівник працює в системі еквівалентного робочого часу і серед тижня  хоче піти у відпустку, він укладає робочий графік так, щоб робочий час виносив 12 годин у понеділок і середу, вихідний у вівторок і 8 год. у четвер і п'ятницю відпустка надається лише за робочі дні. Таким чином, 40 годин вираховуються зі святкового резерву (12 пн + 12 ср + 8 чт + 8 пт).

Дещо інше становище працівників з вираженим значним ступенем (2)  інвалідності. У них денна норма робочого часу становить 7 годин. Так, якщо працівник зайнятий неповний робочий день і працює 5 днів на тиждень по 3,5 години, сума його відпустки становить 13 днів (91 година, 13 днів х 7 годин), і він хотів би взяти два дні відпустки, слід вирахувати з його резерву відпустки 7 годин. (2 дні х 3,5 години).

Дні відпустки та дні відсутності

У випадку працівників, які працюють неповний робочий день може так трапитись, що кількість днів відсутності на роботі перевищує кількість днів відпустки. Цей приклад добре проілюструвати:

Працівник працевлаштований на 1/4 ставки і працює 5 днів на тиждень по 2 години. У зв’язку зі стажем роботи він має право на 20 днів відпустки, у цьому випадку одна чверть із 20 днів дорівнює 5 дням, що становить 40 годин відпустки (5 днів х 8 годин). Відпустка надається в кількості годин, що відповідає щоденній тривалості роботи в день виходу працівника у відпустку. У описаному випадку з резерву відпустки працівника слід відраховувати 2 години за кожен день відпустки. Якщо працівник використав всю належну йому відпустку, він буде відсутній на роботі 20 днів (40 годин: 2 години на день), а не 5 (кількість днів відпустки).

Погодинна відпустка

У § 4 ст. 1542 читаємо: надання працівникові погодинної відпустки в робочий день, що відповідає частині щоденної тривалості робочого часу, допускається лише в тому випадку, якщо залишок відпустки, що підлягає використанню, менший від повної щоденної тривалості роботи працівника в день, в який відпустка надається.

З наведеного положення випливає, що за наявності у працівника 4 год. відпустки, і в день, коли він хотів би її використати,а повинен працювати 8 годин, тоді роботодавець може надати відпустку частину дня, тобто 4 години. У такій ситуації працівник може прийти на роботу 4 години пізніше або завершити на 4 год. раніше.

Додаткова відпустка інваліду

Працівник, який має довідку середнього або тяжкого ступеня втрати працездатності, має право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 10 робочих днів у календарному році. Це додаткові дні, крім передбачених КЗпП. Право на першу таку відпустку набуває інвалід після відпрацювання одного року з дня встановлення йому однієї з груп інвалідності, що дає право на цю (додаткову) допомогу.

Додаткова відпустка не надається особам, які мають право на щорічну відпустку понад 26 робочих днів або на додаткову відпустку на підставі окремих нормативних актів.

Якщо працівник має довідку середнього або тяжкого ступеня втрати працездатності і працює за сумісництвом, розмір додаткової відпустки визначається пропорційно тривалості робочого часу. Наприклад, працівник-інвалід, який працює неповний робочий день, має право на 5 днів додаткової відпустки.

Інформацію про надання щорічної відпустки надає Національна інспекція праці.

Wojciech Napora (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості) 

Джерело:

Закон від 26 червня 1974 р. КЗпП.

Національна інспекція праці «Право праці».