ЄДИНИЙ ДОЗВІЛ - ПРАЦЯ В ПЕРІОД ОЧІКУВАННЯ РІШЕННЯ ВОЄВОДИ - Ukraińska DP

Правила працевлаштування іноземців у Польщі описують, насамперед, два нормативно-правові акти. Закон від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інститути ринку праці та Закон від 12 грудня 2013 року про іноземців. Ці нормативно-правові акти дають відповідь на питання, які умови мають бути виконані, щоб іноземець міг легально працювати, очікуючи на рішення воєводи про дозвіл на тимчасове перебування та працевлаштування (єдиний дозвіл)?

Для того, щоб іноземець міг легально працювати в Польщі, він повинен відповідати двом основним вимогам. Мати легальний документ на проживання та дозвіл на працевлаштування (якщо не звільнений від обов’язку його мати). Про це йдеться у ст. 87 п. 1 бал 12 літ. b Закону від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інститути ринку праці. Відповідно до нього іноземець має право працювати на території Республіки Польща, коли, як правило, відповідає переліку наступних вимог:

1. перебуває на території Республіки Польща, серед іншого на підставі ст. 108 п. 1 п. 2 Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців, якщо безпосередньо перед подачею заяви на отримання дозволу на тимчасове перебування іноземець мав право працювати на території Республіки Польща і

2. має дозвіл на працевлаштування.

Легальне перебування

Положення ст. 108 п 1 Закону про іноземців стосуються подання іноземцем заяви про дозвіл на тимчасове перебування на території Польщі (включаючи тимчасове проживання та працевлаштування). Згідно з ними, якщо термін подачі заяви про дозвіл на тимчасове проживання було дотримано (тобто заяву було подано не пізніше останнього дня легального перебування іноземця на території Республіки Польща) і заява не містила формальних недоліків або формальні недоліки були виправлені в терміні:

а) воєвода ставить штамп у проїзному документі іноземця (як правило, у паспорті), що підтверджує подання заяви на отримання дозволу на тимчасове перебування;

б) перебування іноземця на території Республіки Польща вважається законним від дати подання заяви до дати, коли рішення про надання дозволу на тимчасове проживання буде остаточним.

У багатьох випадках штампи (описані в пункті а) не видаються воєводськими управліннями «від руки». Часами,  доводиться на них почекати. Тому варто підкреслити, що просте підтвердження воєводським управлінням прийняття заяви не є еквівалентом вищезгаданого штампу. Підтвердження про отримання документів, поданих іноземцем до відомства, не є підтвердженням відомства того, що заяву було перевірено формально (чи вона повна та не містить формальних недоліків).

Можливе виконання роботи іноземцем до отримання штампу являється ризиком. Якщо цей штамп не отримано, виконання та доручення роботи іноземцю може бути визнано незаконним з моменту закінчення терміну дії колишніх наявних документів, що легалізують роботу. Це загрожує наслідками як іноземцю, так і роботодавцю в тому числі у вигляді штрафу (для суб’єкта, який доручає роботу, від 1000 до 30 000 злотих, для іноземця – від 20 до 5000 злотих).

Контроль у цій сфері здійснюють: Національна інспекція праці та Прикордонна служба.

Дозвіл на працевлаштування

Крім того, слід пам’ятати, що додатковою умовою (зазначеною вище в пункті 2) легального виконання роботи іноземцем, який подав заяву на отримання єдиного дозволу, є вимога, щоб іноземець мав право працювати в Польщі безпосередньо перед подачею заяви на отримання цього дозволу. Така ситуація виникає, зокрема, коли на день подання цієї заяви іноземець:

• має дійсний дозвіл на працевлаштування;
• має дійсну декларацію роботодавця, внесену до реєстру або зареєстровану відповідною районною службою зайнятості (для громадян України, Білорусі, Росії, Молдови, Грузії чи Вірменії);
• за спеціальним положенням закону  був звільнений від обов’язку отримання дозволу на працевлаштування;
• має підстави для перебування на території Республіки Польща, що не виключає виконання роботи (це не може бути, наприклад, віза, видана з туристичною метою).

Іншою умовою легальності роботи, яку виконує іноземець в очікуванні єдиного дозволу, є, як правило, наявність у іноземця протягом цього періоду дозволу на працевлаштування або декларації із зазначенням актуального суб’єкта (роботодавця), який доручає йому виконання роботи.

На цьому етапі варто згадати положення, що містяться в пункті 88g статті. 1b і 88a Закону про сприяння зайнятості та установи ринку праці. Вони мають «мостовий» характер. Ці положення дозволяють іноземцю легально працювати під час процедури отримання дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування – після закінчення терміну дії дозволу на працевлаштування чи декларації, і відповідно, певним чином, замінюючи ці документи на той період.

88g і 88za

Зі статті 88 г п.1. 1b (у зв’язку зі змістом статті 88g (1a)) випливає, що - коли іноземець, який працює у даного роботодавця за трудовим договором, подав заяву вчасно (тобто найпізніше в останній день законного перебування в Польщі) на отримання дозволу на тимчасове перебування та працевлаштування з метою продовження роботи, яка виконується відповідно до наявного дозволу на працевлаштування, заява не містить формальних недоліків або формальні недоліки були вчасно виправлені - робота цього іноземця у того ж роботодавця за на тих самих умовах і в тому самому положенні вважається законною від дати подачі заяви до дати, коли рішення про надання нового дозволу на проживання та працевлаштування буде остаточним.

Слід зазначити, що відповідно до згаданих положень, в яких вживається слово «роботодавець», легальна робота виправдовується лише тим фактом, що іноземець був і продовжує працювати у актуального роботодавця за трудовим договором (не може бути цивільно-правовим договором, наприклад, замовлення або виконання конкретної роботи).

Стаття 88za розд. 1. Якщо суб’єкт, який доручає виконання роботи іноземцю, працевлаштував іноземця на термін не менше 3 місяців на підставі декларації про доручення виконання роботи іноземцю, внесеної до реєстру декларацій, подав  перед закінчення терміну працевлаштування ,вказаного в декларації, заяву про надання дозволу на працевлаштування іноземця на тій же посаді за трудовим договором, і заява не містить формальних недоліків або формальні недоліки були виправлені вчасно, робота іноземця на умовах не гірших ніж зазначено в декларації, внесеній до реєстру декларацій, вважається законним починаючи з дати закінчення терміну дії декларації до дня видачі дозволу на працевлаштування або винесення негативного рішення у цьому питанні.

Стаття 88za розд. 3. Положення пп. 1 застосовуються у випадку заяви іноземця про надання дозволу на тимчасове проживання, зазначеного у ст. 114 параграф. 1 Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців (дозвіл на тимчасове проживання та роботу), з метою продовження трудових відносин з даним роботодавцем.

У цьому випадку також слід зазначити, що умовою для використання положення статті 88za є працевлаштування іноземця протягом щонайменше 3 місяців за декларацією про доручення виконання роботи на підставі трудового договору. Це означає, що статтю 88za не можуть використовувати роботодавці, які наймають іноземців за цивільно-правовими договорами (наприклад, договором доручення). Відповідно до ст. 2 пункт 1 пункту 43 Закону про сприяння зайнятості та інститути ринку праці, «зайнятість» означає виконання роботи на основі трудових відносин, службових відносин і контракту.

Wojciech Napora (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)