МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКА
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-11-08
Працівник, який невиконанням або неналежним виконанням своїх обов'язків заподіяв шкоду роботодавцю з власної вини, несе матеріальну відповідальність згідно з положеннями КЗпП (Кодекс законів про працю).
КЗпП передбачає два види відповідальності працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні ним трудових обов'язків:
матеріальна відповідальність на загальних засадах, тобто універсальна відповідальність, що поширюється на всіх працівників,
відповідальність за ввірене майно, яка виникає при довіренні працівнику майна роботодавця на підставі додаткової угоди.
Матеріальна відповідальність працівників на загальних засадах
Відповідно до загальних засад матеріальна відповідальність настає з моменту встановлення трудових відносин. Для їх створення не потрібно укладати додатковий договір з працівником.
До складових матеріальної відповідальності працівника на загальних засадах відносяться:
- порушення обов'язків працівника,
- вина працівника,
- заподіяння шкоди роботодавцю,
- причинний зв'язок між порушенням працівником своїх обов'язків і шкодою.
Працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю з власної вини. Роботодавець зобов’язаний доказати як вину працівника, так і заподіяну шкоду. Роботодавець також повиний вказати обставини, з яких виникає відповідальність працівника та розмір заподіяної шкоди. Працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну роботодавцю, якщо вона виникла внаслідок невиконання або неналежного виконання працівником своїх трудових обов'язків. Це означає, що працівник, який сумлінно виконував свої обов'язки, але тим не менш завдав роботодавцю шкоди, не несе відповідальності за цю шкоду.
Обов'язки
Розмір матеріальної відповідальності працівника за неналежне виконання трудових обов'язків залежить від виду його вини.
Працівник, який заподіяв роботодавцю шкоду ненавмисно внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, несе відповідальність в обмеженому розмірі. Відшкодування визначається в розмірі заподіяної шкоди, але не може перевищувати розміру тримісячної заробітної плати, що належала працівникові на день завдання шкоди.
Якщо працівник навмисно завдав шкоди, зобов'язаний відшкодувати її в повному обсязі, тобто відшкодувати роботодавцю не тільки фактичні збитки, а й втрачену ним користь.
Відповідальність за ввірене майно
Підставою матеріальної відповідальності за довірене майно є заподіяння шкоди майну і доручення його роботодавцем працівникові із зобов'язанням повернення чи відрахування.
Правильне доручення майна полягає в його довірені. Доручення майна може мати різні форми, наприклад, це може відбуватися на основі інвентаризації здачі-приймання, шляхом отримання товарів працівником під розписку або шляхом фактичної інвентаризації. Згода працівника на отримання довіреного майна, як правило, оформляється трудовим договором або окремим договором про матеріальну відповідальність за ввірене майно.
Працівник несе відповідальність за пошкодження ввіреного йому майна в повному обсязі незалежно від того, навмисно чи ненавмисно заподіяно. Повна матеріальна відповідальність - це відповідальність у межах фактичних збитків і втраченої користі роботодавця.
Детальну інформацію з даного питання надає Національна інспекція праці.
Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Закон від 26 червня 1974 р. КЗпП.