ОБОВЯЗКИ БЕЗРОБІТНОГО З ТОЧКИ ЗОРУ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ
Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2022-10-04
Наявність статусу безробітного означає не лише пільги у вигляді права на медичне страхування чи користування формами підтримки працевлаштування, які пропонуються службою зайнятості, а й низку обов’язків, які безробітний повинен виконати, щоб підтримувати статус. Нагадуємо, які зобов’язання випливать зі статусу безробітного та до яких наслідків може призвести невиконання цих зобов’язань.
Для того, щоб взагалі отримати статус безробітного, необхідно задекларувати здатність і готовність працевлаштуватися. Це означає, що особа, зареєстрована як безробітна, зобов’язана погодитися на відповідну пропозицію роботи. Пропозиція роботи відповідно до ст. 2 пункт 1 пункту 16 Закону про сприяння зайнятості та інституції ринку праці є зайнятість або інша оплачувана робота, яка підлягає соціальному страхуванню і для якої безробітний має достатню кваліфікацію чи професійний досвід або може їх виконувати після попереднього навчання чи професійної підготовки для дорослих, а стан здоров’я дозволяє виконання та загальний час доїзду і до місця роботи і назад транспортом загального користування не перевищує 3 годин, за виконання яких їм виплачується щомісячна виплата в розрахунку на певний вимір робочого часу,
Візит до служби зайнятості
Безробітний зобов’язаний у встановлений термін з’явитися до районної служби зайнятості, щоб прийняти відповідну пропозицію працевлаштування, іншу запропоновану установою форму допомоги або підтвердити свою готовність працевлаштуватись. Безробітний відвідує службу зайнятості в середньому кожні 30 днів, але служба може встановити додаткові або інші дати.
Повідомлення про “неготовність” до візиту
Безробітний повинен залишатися в розпорядженні служби зайнятості. Це означає, що служба зайнятості може зателефонувати безробітному в будь-який час, щоб представити йому відповідну пропозицію роботи. Якщо з будь-яких причин немає можливості з’явитися до служби зайнятості, безробітний зобов’язаний повідомити про «неготовність» до явки в службу зайнятості. Таких днів («неготовність») у календарному році 10. Якщо неготовність довша, наприклад, у зв’язку з від’їздом, безробітному необхідно знятися з обліку.
Заява на працевлаштування
Незалежно від виду працевлаштування, безробітний зобов’язаний повідомити про прийняття на роботу до відповідної служби зайнятості. Для повідомлення служби зайнятості передбачено 7 календарних днів.
Якщо безробітний отримує дохід, який не є результатом роботи, він повинен повідомити про це службу зайнятості. У випадку, якщо дохід перевищує половину мінімальної зарплати (наприклад, від оренди), безробітний повинен знятися з обліку.
Нездатність до виконання роботи
Якщо стан здоров’я безробітного не дозволяє йому працевлаштуватися, наприклад, у зв’язку з перебуванням в лікарні чи лікарняному, про це слід повідомити службу зайнятості протягом 2 календарних днів.
Кара від служби зайнятості
Неявка на візит або відмова отримати підтримку від служби зайнятості має наслідки у вигляді зняття з реєстрації та перереєстрації (на 120, 180 або 270 днів). Невиконання певних зобов'язань перед службою зайнятості також може нести фінансові наслідки.
Неповідомлення служби зайнятості протягом 7 днів про прийняття на роботу, іншу оплачувану роботу чи відкриття бізнесу карається штрафом у розмірі не менше 500 злотих. Покарання у вигляді штрафу не застосовується до осіб, які до початку перевірки повідомили орган зайнятості про здійснення професійної діяльності.
Якщо до служби зайнятості надходить інформація про приховане працевлаштування, безробітний позбавляється статусу з моменту прийняття на роботу чи іншу оплачувану роботу. Отже, безробітний, який на той час користувався виплатами, наприклад, допомогою по безробіттю чи стипендією, зобов’язаний буде повернути неправомірно отриману допомогу протягом 14 днів з дня вручення рішення. Сума, що підлягає відшкодуванню, — це не лише зібрана допомога, а й перерахований з неї аванс з ПДФО (податок від прибутку) та внесок на медичне страхування.
Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)
Джерело:
Закон від 20 квітня 2004 року про сприяння зайнятості та інституції ринку праці.