Powrót

Дистанційна робота – зміни в КЗпП

Стаття відповідає правовому статусу на дєнь: 2023-06-16

Багато співробітників і роботодавців чекали на врегулювання правил дистанційної роботи. Положення щодо цього набувають чинності 7 квітня 2023 року. Пропонуємо підказати, які зміни внесуть зміни до КЗпП.

Нові положення глави IIc Трудового кодексу замінять існуючі норми, що стосуються дистанційної та дистанційної роботи, включені в ст. 3 «Ковідного» Закону, яка дала можливість приписувати працівнику, з метою протидії Covid-19, виконання роботи поза постійним місцем виконання службових обов’язків.

 

Перевизначення віддаленої роботи

Відповідно до редакції ст. 67(18) КЗпП дистанційна робота - це робота, яка "виконується повністю або частково у місці, визначеному працівником і кожного разу за погодженням з роботодавцем, у тому числі за місцем проживання працівника, зокрема з використанням засобів прямого дистанційного зв'язку".

Організацію дистанційної роботи можна оформити під час укладення трудового договору або під час роботи, наприклад, у формі додатку.

 

Види віддаленої роботи

КЗпП вводить три види дистанційної роботи:

  • повна віддалена робота - робота, яка виконується тільки віддалено (100% робочого часу віддалено),
  •  часткова віддалена робота, т. зв гібридна - робота, яка виконується частково на робочому місці та частково у формі дистанційної роботи,
  • епізодична дистанційна робота – виконується щоразу за бажанням працівника, поданим у письмовій або електронній формі, не більше 24 днів у календарному році.

 

Обов'язки роботодавця

Правила дистанційної роботи накладають на роботодавців нові обов’язки. До них належать:

  • впровадження режиму дистанційної роботи,
  • зміни трудових договорів,
  • консультації з профспілками або представниками працівників,
  •  необхідність визначення процедур захисту персональних даних,
  • визначення правил покриття працівником витрат на дистанційну роботу,
  • встановлення правил охорони праці під час дистанційної роботи,
  • встановлення принципів дистанційного контролю роботи.

Роботодавець зобов’язаний врахувати звернення працівника щодо дистанційної роботи, якщо він:

  • працівник, зазначений у ст. 142(1) § 1 пункти 2 і 3 Цивільно-процесуального кодексу,
  • вагітна співробітниця,
  • працівник, який виховує дитину до досягнення нею 4 років,
  • працівник, який доглядає за членом сім'ї або іншою особою, яка залишилася разом із домогосподарством, має листок непрацездатності або довідку про тяжку інвалідність.

Роботодавець може відмовити у виконанні дистанційної роботи у вищезазначених випадках, лише якщо дистанційна робота неможлива через організацію праці або вид роботи, яку виконує працівник.

 

Обов'язки працівника.

До обов’язків працівника входить, перш за все, необхідність адаптації свого віддаленого робочого місця до вимог, викладених у правилах охорони праці8, що він повинен буде підтвердити в заяві, поданій роботодавцю. Крім того, працівник зобов'язаний щоразу погоджувати з роботодавцем місце роботи.

 

Компенсація дистанційної роботи

У разі дистанційної роботи (повної або змішаної) роботодавець зобов’язаний:

  • забезпечити працівника необхідними для виконання дистанційної роботи матеріалами та робочими засобами, у тому числі технічними засобами,
  • забезпечувати працівнику встановлення, обслуговування та технічне обслуговування робочих засобів, у тому числі технічних пристроїв, необхідних для виконання дистанційної роботи, або покривати необхідні витрати, пов’язані зі встановленням, обслуговуванням, експлуатацією та обслуговуванням робочих засобів, у тому числі технічних пристроїв, необхідних для виконувати віддалену роботу, а також покривати витрати на електроенергію та телекомунікаційні послуги, необхідні для виконання віддаленої роботи,
  • покривати витрати, крім зазначених вище, безпосередньо пов’язаних з дистанційною роботою, якщо відшкодування таких витрат передбачено нормативно-правовими актами за погодженням із профспілками, у порядку виконання дистанційної роботи чи за погодженням із працівником,
  • надати працівнику, який виконує дистанційну роботу, навчання та технічну допомогу, необхідну для виконання цієї роботи.

Якщо працівник використовує власні матеріали та знаряддя праці, він має право на грошовий еквівалент у розмірі, погодженому з роботодавцем. Еквівалент може бути замінений щоденною або місячною одноразовою оплатою.

 

Детальну інформацію з цього приводу надає Держпраці.

 

Katarzyna Sędziak (Зелена лінія 19524, Інформаційний центр служби зайнятості)

Джерело:

Закон від 26 червня 1974 р. - КЗпП.


wortal publicznych służb zatrudnienia